Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 922/3442/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С.,суддівКоробенка Г.П., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиХарківської міської ради, м. Харківна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 рокуу справі господарського суду Харківської областіза позовомХарківської міської ради, м. ХарківдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Промелектрозв'язок", м. Харківпрозобов'язання вчинити певні діїза участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектрозв'язок" (далі за текстом - ТОВ "Промелектрозв'язок") про зобов'язання відповідача протягом 3-х місяців з моменту вступу в законну силу рішення суду забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1940 га по вулиці Аравійській, 22 у місті Харкові та зареєструвати зазначену земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року позовні вимоги задоволено: зобов'язано ТОВ "Промелектрозв'язок" протягом 3-х місяців з моменту набрання рішенням законної сили забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1940 га, розташовану по вулиці Аравійській, 22, у місті Харкові, та зареєструвати земельну ділянку площею 0,1940 га, розташовану по вулиці Аравійській, 22, у місті Харкові, в Державному земельному кадастрі.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на положення ст. 79-1 Земельного кодексу України, ст. ст. 10, 15, 20, 21, 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ст. ст. 22, 67 Закону України "Про землеустрій", а також зважаючи на рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1269/13, яке є чинним та підлягає виконанню, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1940 га, розташовану по вулиці Аравійській, 22, у місті Харкові, та зареєструвати зазначену земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 року рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року було скасовано та прийнято нове рішення у справі, яким у позові відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що з огляду на приписи ст. ст. 13, 14, 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 67 Закону України "Про землеустрій" у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, оскільки позивачем не доведено обставин, з якими закон пов'язує можливість примусового вчинення дій з виготовлення технічної документації із землеустрою та реєстрації земельної ділянки, а також відсутній механізм виконання такого рішення суду, так як позивачем заявлено спосіб захисту, не передбачений чинним законодавством.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Харківська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 року, а рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року залишити в силі.

ТОВ "Промелектрозв'язок" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

Сторін згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим законом процесуальним правом на участь в розгляді справи касаційною інстанцією.

Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 року - скасуванню, а рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року необхідно залишити в силі з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.12.2001 року на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.10.2001 року № 1799 виконавчим комітетом Харківської міської ради та ТОВ "Промелектрозв'язок" було укладено Договір на право тимчасового користування землею № 2653 (далі за текстом - Договір), за умовами якого орендар отримав в тимчасове користування земельну ділянку площею 0,1940 га, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Аравійська, 22, строком до 16.12.2021 року для експлуатації та обслуговування складських та допоміжних будівель і споруд.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року і відповідно до пункту 1.1 цього рішення затверджено базову вартість 1 кв.м земель міста Харкова у сумі 291,18 грн. В п. 2 рішення визначено, що вказане рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року застосовується з 01.01.2014 року.

Пунктами 2 та 3 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1269/13

"Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013 року" встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року вводиться в дію з 01.01.2014 року. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Згідно п. 2.2 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1269/13, управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 4 вищевказаного рішення зобов'язано орендарів земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні на підставі договорів оренди, укладених протягом 1994-1998 років та 1999-2003 років, та які були передані у користування без проведення державної реєстрації цих земельних ділянок:

- укласти із розробниками документації із землеустрою договори на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно земельних ділянок, переданих їм у користування без проведення державної реєстрації таких земельних ділянок (без присвоєння їм кадастрового номеру);

- забезпечити складання та прийняття технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у строк, що не перевищує 2 календарних місяців з дня набрання чинності цим рішенням;

- не пізніше 31.12.2013 року вчинити дії, спрямовані на подання складеної (розробленої) технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагентства у м. Харкові для здійснення Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації (із присвоєнням кадастрового номеру) земельних ділянок, переданих у користування без проведення їх державної реєстрації (в тому числі, у разі, коли відомості про земельні ділянки, право користування на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель);

- повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації відповідної земельної ділянки із зазначенням присвоєного кадастрового номеру та долученням копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який було видано на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012 року № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

Департаментом земельних відносин на адресу ТОВ "Промелектрозв'язок" направлено лист-попередження від 07.10.2013 року № 1690/0/225-13, в якому було

повідомлено про необхідність: в строк до 01.12.2013 року забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); в строк не пізніше 31.12.2013 року подати складену (розроблену) технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагенства у м. Харкові для здійснення реєстрації земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номеру; в строк до 01.01.2014 року повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації земельної ділянки та надати копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на підтвердження державної реєстрації цієї земельної ділянки; в строк до 01.02.2014 року привести розмір плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Однак, орендар, вважаючи, що оскільки з ним не укладався договір оренди земельної ділянки, а отже не може бути переглянутий і розмір орендної плати і тому він не зобов'язаний виконувати вимоги Харківської міської ради, залишив вказаний лист без відповіді та належного реагування.

В зв'язку з тим, що орендар не виконав вимоги щодо здійснення дій стосовно забезпечення виготовлення технічної документації із землеустрою, а також реєстрації земельної ділянки у встановлений строк, Харківська міська рада звернулась до господарського суду з відповідним позовом.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Договір на право тимчасового користування землею був укладений відповідно до норм чинного законодавства, які діяли на момент його укладення.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що плата за землю вноситься землекористувачем щомісячно у вигляді земельного податку.

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

В той же час, ТОВ "Промелектрозв'язок" не є власником земельної ділянки та не є постійним землекористувачем, оскільки не відноситься до осіб, визначених статтею 92 Земельного кодексу України.

Таким чином, сплата орендарем плати за землю у вигляді земельного податку не відповідає положенням діючого законодавства.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 1 ст. 14 та п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір на право тимчасового користування землею з урахуванням норм діючого на теперішній час законодавства фактично відповідає договору оренди землі та потребує приведення його умов у відповідність до норм чинного законодавства.

Сторони не заперечують проти того, що земельна ділянка, яка використовується відповідачем, не внесена до Державного реєстру земель.

Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно ст. 10 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки є об'єктами Державного земельного кадастру.

Положеннями ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що нормативна грошова оцінка відноситься до відомостей про земельну ділянку, які включаються до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Згідно зі ст. 21 зазначеного Закону відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні.

Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:

витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру;

довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Положеннями ст. 22 Закону України "Про землеустрій" визначено, що однією із підстав здійснення землеустрою (виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі) є договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про землеустрій" фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом. На землях комунальної власності за рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються роботи із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних одиниць, складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань з використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, інвентаризації земель. Роботи із землеустрою можуть фінансуватися відповідно до укладених договорів за рахунок коштів громадян, юридичних осіб та інших джерел, не заборонених законом.

В той же час, апеляційний господарський суд, скасовуючи законне та обгрунтоване рішення суду першої інстанції, виходив з того, що позивачем не доведено обставин, з якими закон пов'язує можливість примусового вчинення дій з виготовлення технічної документації із землеустрою та реєстрації земельної ділянки, а також відсутній механізм виконання такого рішення суду, так як позивачем заявлено спосіб захисту, не передбачений чинним законодавством.

Однак, з урахуванням вищезазначених правових приписів та обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірним висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на положення чинного законодавства та рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1269/13, яке є чинним та підлягає виконанню, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1940 га, розташовану по вулиці Аравійській, 22, у місті Харкові, та зареєструвати зазначену земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Зазначені обставини не були враховані апеляційним господарським судом, що призвело до помилкових висновків про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог та скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Крім того, згідно з п. п. 7, 8 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що в порушення вказаних вимог процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, не спростував доказів, на які послався у своєму рішенні суд першої інстанції, та не навів переконливих доводів щодо скасування рішення місцевого господарського суду.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку, про необхідність задоволення позовних вимог.

Приписами п. 6 ч. 1 ст. 1119 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З урахуванням викладеного, оскільки постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 року у даній справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а згідно вимог ч. 1 ст. 11110 ГПК України це є підставою для скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2014 року - скасувати і залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 року у справі № 922/3442/14 - скасувати.

3. Рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року у справі № 922/3442/14 - залишити без змін.

Головуючий суддяВ.С. Божок СуддіГ.П. Коробенко О.М. Сибіга